Новий Рік навесні? Чому б і ні 😉

Ось і настав перший день весни, принаймні за календарем. Як і слід було очікувати, нічого особливо не змінилося, весь сніг, який ще не встиг розтанути, не зник за помахом чарівної палички, а продовжує тихенько танути. В один момент не стало сонячно та тепло, скоріше навпаки, декілька днів тому у нас було набагато більше сонця і тепла, ніж сьогодні. По правді, сонця сьогодні взагалі не було видно, небо затягнуте сірими хмарами і надворі сіро та пасмурно, ніякого тобі весняного настрою.

А якби ми досі були язичниками, то сьогодні у нас могло бути новорічне похмілля, адже наші предки святкували Новий Рік навесні, згадки про що, до речі, збереглися у давніх новорічних піснях та колядках. Але, якщо чесно, то навряд чи це було першого березня, святкування Нового року, швидше за все, відбувалося у день весняного рівнодення, оскільки цей день, коли власне день був рівний ночі, а після цього лише збільшувався, ідеально підходив в якості дати для святкування початку Нового року навесні.

З точки зору давніх людей, котрі були набагато ближчими до природи, ніж ми, святкування Нового року саме навесні логічне і природнє, бо це пора пробудження та зародження нового життя. Довкола все нове та молоде - виростає нова трава, розквітають квіти, на деревах з'являється нове листя, в усіх звірів та пташок саме навесні з'являється нове потомство, того чого ж рік має починатися взимку, коли природа спить? Мабуть десь так і вважали наші предки слов'яни.

До речі, не тільки вони. У Давньому Римі рік також починався навесні. Це відображено у назві місяців римського календаря - вересень, який є дев'ятим місяцем від нового року, вони називали "септембер", тобто сьомий, жовтень - "октовбер" - "восьмий", і т. д. До речі у давньоримському календарі спочатку було лише десять місяців. А їхню кількість до дванадцяти було збільшено при введенні реформістського на той час юліанського календаря. Було додано місяці лютий та січень. Останній був названий "януарій" на честь дволикого бога Януса, який має два обличчя, одне з яких дивилося в минуле, а друге - в майбутнє. Саме відтоді римляни і почали святкувати Новий Рік в січні. І з поступовим зростанням впливу Римської імперії у світі, все більше країн переходили на римську систему святкування Нового року. А коли в Римській імперії християнство стало офіційною релігією, це ще й стало церковним каноном для західних країн (у східній церкві церковний рік розпочинається у вересні).

До речі, у книзі про альтернативну історію світу, "Роки рису та солі", про яку я розповідала раніше, саме святкування Нового року навесні стало загальним каноном 😊.

Фото 1 автора Vlad Chețan з Pexels

Фото 2 автора Davi Pimentel з Pexels

Фото 3 - Wikimedia Commons