Антарктида - двохсотлітній континент
Привіт, друзі! Сподобалось мені мандрувати холодними країнами, то ж я вирішила продовжити, беручи до уваги погоду за вікном (сьогодні двічі ішов сніг). Але, маючи на озброєнні такий могутній інструмент, як уяву, я вирішила враз перенестися через усю земну кулю - з Ґренландії до Антарктиди.
Якось непомітно пройшов повз нашу увагу той факт, що торік виповнилося рівно 200 років з моменту офіційного відкриття найпівденнішого континенту (саме цей факт я обіграла у назві поста, насправді Антарктида набага-а-а-то старша 😆). То ж саме у січні 2020 року російська експедиція під керівництвом Беллінсгаузена та Лазарєва вперше побачили береги Антарктиди. Проте, чесно кажучи, їм пощастило, майже одночасно з росіянами до берегів Антарктиди прибули експедиції британців та американців.
Україна (більша її частина) на той час входила до складу Російської імперії, то ж нічого дивного в тому, що в числі учасників експедиції Беллінсгаузена та Лазарєва затесався і один українець, виходець з Полтавщини Іван Завадовський, який був заступником Беллінсгаузена на його кораблі. А першим з українців, хто, власне, ступив на землю (точніше, кригу 😄) антарктичного континенту, став Антон Омельченко (бо експедиція Беллінсгаузена та Лазарєва лише припливла до берегів Антарктиди, де спостерігала шельфові льодовики), який брав участь у експедиції британця Роберта Скота до Південного Полюсу.
Традицію присутності українців в Антарктиді з 1996 року підтверджують учасники українських антарктичних експедицій, які щороку відправляються на станцію імені академіка Вернадського (колишню британську станцію Фарадея, яку ті передали українцям безкоштовно). То ж коли у майбутньому в Антарктиді все ж ділитимуть ресурси (бо з 1959 року діє домовленість, що антарктичні землі офіційно нікому не належать, тут не можна видобувати корисні копалини чи розташовувати озброєння, дозволена тільки наукова діяльність), то на них зможуть претендувати лише ті країни, які мають на південному континенті свою станцію. Ми маємо 😊. Головне, розвивати те, що ми маємо, щоб не втратити цей привілей.
Антарктида - найхолодніший континент, середня температура влітку там становить -25 .. -45 градусів за Цельсієм, а взимку – -60 .. -70 градусів Цельсія. Найнижча на Землі температура також була зафіксована в Антарктиді - мінус 98,6 градуса за Цельсієм у 2018 році. То ж не дивно, що 95% території Антарктиди вкрито льодом (хоча колись давно, кількадесят мільйонів років тому, коли Антарктида була частиною древнього континенту Ґондвани, а до того - Пангеї, там росли джунглі та бродили динозаври).
Антарктида вкрита дуже товстим льодовим панцирем висотою від 1,5 до 3 кілометрів (а тепер порівняйте з висотою Говерли 😮). Таку масу льоду важко втримати, то ж кора антарктичного материка дуже сильно прогнулася вагою льодовика і деяких місцях знаходиться значно нижче від рівня моря, тому, якщо колись льодовики Антарктиди розтануть, перед нашими очима може постати не єдиний континент, а група великих і малих островів.
Вже зараз існує думка, що величезні запаси води, сконцентровані в Антарктичній кризі, це величезне недооцінене багатство, адже багатьом регіонам нашої планети критично бракує питної води. То ж за ці ресурси в майбутньому може розгорнутися шалена боротьба.
Про цей континент можна ще стільки всього цікавого розповісти. Але межах однієї статті це зробити буде важко, гадаю, я ще повернуся до цієї теми в майбутньому. 😊
Джерела: hromadske, Вікі, Радіо Свобода
